На сучасному етапі розвитку суспільства фізична культура - це самостійна і особлива галузь загальної культури, яка спрямована, головним чином, на зміцнення здоров'я людини, продовження її творчої активності та життя, а також на зростання і вдосконалення її всебічного і гармонійного розвитку та використання набутих якостей в суспільній, трудовій та інших видах діяльності. Учнівську фізичну культуру порівнюють з геніальним винаходом людства, який дозволяє досягти ідеалу особистості, тобто поєднати високий інтелект і фізичну досконалість. Але в наш час класичні ідеї фізичного виховання учнівської молоді виявляються дещо скомпрометованими цілим рядом трагічних смертей, які трапилися на уроках фізичної культури протягом останніх років в різних регіонах нашої країни та неспроможністю поліпшити рівень здоров’я дітей за весь період учнівства, а також цілковитою втратою інтересу до занять фізичними вправами вже у підлітковому віці. Чому так відбувається в наш час намагаються вивчити фахівці різних наук … «Рух - скарбниця життя», «Життя –в русі», «Ніякі, самі найдорожчі, ліки у світі – не замінять дії руху»…До схожих висловів ми вже звикли настільки ,що навіть не замислюємося над їхнім змістом і не намагаємось зрозуміти: в чому ж полягає така майже магічна сила руху?Чому ще стародавніми лікарями і філософами рух прирівнювався до самого життя,вважався еліксиром молодості? У сучасному світі на допомогу людині прийшла техніка. Внаслідок цього, люди стали менше рухатися, ходити пішки і…більше хворіти. Виникнення сьогодні багатьох хвороб,зокрема гіподинамії,гіпокінетичної хвороби,є наслідком того,що за останні 100-200 років людина почала використовувати силу своїх м’язів у 188 разів менше, ніж раніше. Таке різке зниження рухової активності призвело до виникнення порушень у діяльності всіх органів та систем . Такі порушення вчені об’єднали терміном «гіпокінетична хвороба». Ця хвороба призводить до порушення узгоджених дій всіх систем організму з довкіллям. Знижується імунітет. Погіршується діяльність життєво – важливих органів і навіть у молодих людей формуються , так звані, «механізми регуляції», що притаманні людям похилого віку. Саме тому сьогодні спостерігається «омолодження» багатьох захворювань. Все це є закономірним, оскільки хвороба була підготовлена усім попереднім способом життя,котрий позбавлений головного – рухової активності. В зв’язку з цим древньогрецький філософ Аристотель казав, що ніщо так не руйнує та не виснажує організм людини , як тривала фізична бездіяльність. Позитивний вплив занять фізичними вправами на організм людини було помічено ще здавна. Люди знали ,що рух є основним стимулятором життєдіяльності організму людини. У «таблицях здоров’я», що були складені ще у середині XI сторіччя арабським лікарем Абу Ібен Бутланом, а також у «Канони лікарської науки» Авіцени надаються основні умови, необхідні для збереження здоров’я. До них належать: світло та повітря,харчування та угамування спраги ,рух та спокій, сон та неспання обмін речовин , та помірні емоції . Мовиться про здоровий спосіб життя , в якому однаково важливі режим харчування , сон , рухова діяльність, використання сонячного світла , властивостей повітря і води з метою загартування, зміцненням здоров’я. Здавна видатні педагоги Авіцена, Арістотель, Я.Каменський, І.Песталоці, К.Д.Ушинський та інші у своїх роботах підкреслювали значення фізичних вправ та їх вплив на становлення повноцінної особистості. Дослідження вчених доводять, що організм людини споконвічно запрограмований на інтенсивну і систематичну рухову діяльність. Отже, висновок простий – треба знову повернутися до більш активної рухової діяльності. Це є особливо важливим у молодому( дошкільному і шкільному) віці, оскільки саме в цей період відбувається формування органів і систем організму людини, і таким чином закладаються основи загального здоров’я, взаємодії людини з довкіллям.
  |
