Завжди напружено, бо завжди – проти течій.
Завжди заслуханий музика, самота.
Так, без шляху, без батька, без предтечі.
Так – навпростець – де спалює мета.
Все чути. Всім палать. Єдиним болем бути,
Тим криком, що горить в кривавім стиску уст,
І знать, що випало – загаснути забутим,
І спомином кінця – кісток народних хруст.
Е. Маланюк, „Біографія”
Учні школи поглибили свої знання про життєвий та творчий шлях українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, публіциста, літературного критика Євгенія Маланюка, якому виповнилося 120 років від дня народження. Діти читали вірші поета, висловлювали свої думки з приводу поезій автора.
Творчість українського поета та письменника — це спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України. Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості. Роздуми про місце поезії у боротьбі за кращу долю народу, про визначення особи поета для своєї нації, а також самоаналіз як людини – українця і як поета.
   
|
