ПІЗНАЙ СЕБЕ
«Я боюся відповідати біля дошки. Я все знаю, вивчу, а виходжу до дошки - зразу все з голови вилітає...». Такі вислови часто доводиться чути вчителям. Це зрозуміло, бо відповідь біля дошки можна порівняти з виступом артиста на сцені, де однокласники - публіка, а вчитель - критик. І не просто виступ, а на оцінку, на перевірку знань, вмінь. Як тут не хвилюватися?
Ситуація відповіді біля дошки для всіх учнів однакова, а хвилюються, переживають її всі по-різному. В одних вона взагалі не викликає ніяких особливих хвилювань, другі почувають себе як перед стрибком у воду: і весело, і страшно (відповівши, вони довго не можуть заспокоїтися). Треті, дуже хвилюються, помиляються, забувають навіть добре вивчений матеріал.
З чим це пов’язано? Безперечно, з індивідуальними особливостями учнів (темпераментом, впевненістю в собі, та інш.), а також велике значення має підготовка учнів до уроку, знання та розуміння матеріалу.
Інколи буває і так: ви дійсно добре вивчили матеріал, на перерві пояснили важке питання товаришу, а як вийшли відповідати - серце починає битися швидко, в голові плутаються уривки фраз, які не можливо об’єднати в шось цілісне. Для того, щоб цього не повторювалось, потрібно навчитися долати свої страхи і побоювання відповідати біля дошки. Коли ж учні хвилюються? Насамперед тоді, коли вони не знають як себе поводити, що робити. Бояться невдалої відповіді... І чим більше бажання добитися успіху, тим сильніше хвилювання, острах. Ситуації, які ставлять особливі вимоги до людини, психологи називають стресовими. Відповіді біля дошки, не кажучи вже про екзамени, теж свого роду стресові ситуації.
Можна навчитися впоратися з ними. Для цього існують спеціальні вправи, виконання яких потребує максимум терпіння та наполегливості,
Чому ж учні хвилюються? Коли ви готуєтесь до уроку і відповідаєте його, ви почуваєте себе по-різному (перебуваєте в різних емоційних станах). Готуєте домашнє завдання ви вдома, сидячи (іноді і лежачи), в спокійній обстановці, розслабившись: а стоячи біля дошки ви схвильовані, напружені. Психологи довели, що чим більше відмінностей в станах людини на той момент, коли вона вчить урок (отримує інформацію) і відповідає (відтворює її), тим важче згадувати (черпати матеріал із пам’яті). Тому повчіться фантазувати, уявіть себе в різних емоційних станах (що ви почуваєте, коли цілком ?спокійні ?і ?коли ?дуже ?напружені).
Існують такі загальні рекомендації.
При підготовці домашнього завдання частіше переказуйте його. Говоріть так, як це було б в класі (уявіть себе в класі, біля дошки). Краще всього бачити себе в дзеркало, шоб розповідаючи ви бачили свою позу, міміку, жести. Якщо вам особливо важко відповідати, продумайте свою відповіть у всіх дрібницях (уявляючи все, що буде в класі: репліки учнів, додаткові питання, і визначте для себе, як краще поводитися). Обмірковуйте це все після того, як урок вивчений, переказаний і ви його добре знаєте. .
Можна скласти свій план відповіді і, відповідаючи в класі або переказуючи урок вдома, дотримуйтесь цього плану.
Завжди готуйте для відповіді «родзинку», яка порадує вчителя і здивує однокласників (додатковий матеріал, цікавий приклад...). Знайдіть для цього відповідне місце в плані відповіді.
Підготувавши урок, проаналізуйте, яку оцінку ви можете отримати (враховуючи, що на оцінку впливають і попередні знання по предмету).
Коли вас викликають відповідати, виходьте до дошки повільно, спокійно, згадуючи той стан, в якому ви переказували урок дома. Формулюйте мету відповіді - те, про що ви повинні розповісти. Відповідаючи, намагайтеся говорити спокійно, чітко, слідкуючи за своїм голосом, рухами рук (голос та жести визначають стан хвилювання ). Якщо вам зададуть додаткове питання, не розгублюйтесь (з’ясуйте про себе, про що запитують ). Якщо матеріал вивчений - ви в стані дати правильну відповідь.
Не бійтеся помилок! Вони бувають у всіх. Якщо неправильно відповіли, не вірно розв’язали задачу - запам’ятайте її і проаналізуйте вдома. Намагайтесь зосередитись на тому, що ви розповіли добре, а що погано. Порівняйте ту оцінку, яку ви собі поставили з тїєю, що отримали, і з’ясуйте чому: якщо оцінка нижча тієї, на яку ви розраховували - пригадайте недоліки, якщо вища - проаналізуйте, завдяки чому ви досягли успіху. Наступного разу, готуючись до відповіді, особливу увагу приділіть сильним та слабким сторонам у підготовці до уроку.
