Правила прийому до закладу освіти
Які нормативні документи регулюють вступ до 1 класу?
Порядокзарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти i науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18.
Хто подає документи для вступу дитини до 1 класу?
Документи подаються одним з батьків дитини (їх законними представниками) особисто.
Які необхідні документи для зарахування до 1 класу?
Необхідно одному з батьків надати:
- заяву про зарахування,
- копію свідоцтва про народження дитини та оригінал;
- оригінал медичної довідки.
Хто має право першочергового зарахування до 1 класу?
Першочергово до 1 класу зараховуються діти, місце проживання яких чи одного з батьків на території обслуговування закладу освіти підтверджене документально.
Територія обслуговування Знам’янської ЗШ І-ІІІ ступенів № 4
Список територій, закріплено Рішенням виконавчого комітету Знам'янської міської ради від 21 лютого 2019 року № 52 "Про закріплення територій обслуговування за закладами загальної середньої освіти"
З якого віку краще іти дитині до школи?
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (Закон України «Про освіту», розділ ІІ, стаття 12, п.4).
Які особливості освітньої програми школи?
Учні з першого класу вивчають одну іноземну мову - англійську.
Поради батькам першокласників
Хотілося сказати кілька слів не про дітей а про нас дорослих про наше ставлення до їхніх успіхів і що важливіше до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, часто нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося хорошими намірами. Але якими б не були виправдання, наше роздратування, крики, з’ясування стосунків, покарання - все це додаткові стресові ситуації, постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, чим більше уваги ми приділяємо дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, тим більша надія і бажаніша наша нагорода-добрі оцінки.
Чому важко першокласнику?
Кажуть, починати завжди важко. Проте усі знають, що багато чого в нашому житті залежить від доброго початку. Пам'ятайте про це, дорослі, і ніколи не вимовляйте слова: «Це тільки перший клас!»
Серед безлічі почуттів, які наповняють батьків, коли вони вперше проводжають своїх дітей до школи, виявляються два найсильніших — радість і тривога. Радість, що малюки виросли і їх чекає багато незвіданого і захоплюючого. Тривога — як вони впораються зі шкільними турботами, чи не стануть відстаючими, як складуться їхні взаємини з навколишніми. Швидко проходить святкова вереснева атмосфера, починаються шкільні будні і для тривог з'являються реальні підстави. Дитину немов підмінили.
Схвильовані мами, а зрідка навіть татусі, поспішають поділитися з учителем своїми переживаннями. Про що вони говорять?
Про те, що до школи у них була чудова дитина, товариська, добра, слухняна, старанна. Вихователі дитсадка постійно хвалили і дотепер згадують із задоволенням.
А тепер усе змінилося, малюка просто не впізнати! Уроки робити не хоче, тягне, відкладає на потім. Доводиться примушувати, силоміць садовити за стіл. І ось тут щоразу починається справжній кошмар: крутиться, гризе ручку (усе в домі зіпсував), постійно підхоплюється — то до вікна підбіжить, то на кухню помчиться пити або раптом із кішкою почне гратися. Пише будь-як, а переробляти категорично відмовляється, сидить і черкає щось на папірці. «Уроки готує годинами і від себе не відпускає. Доводиться бути поряд із ним, понукати, контролювати кожний крок. Такий став ледачий! Що трапилося з дитиною?» Нічого нового... Режим!
Деякі батьки можуть скептично зауважити: «Подумаєш, режим! Чи так це важливо — дотримуватися його?»
Так! У житті першокласника режим дня набуває особливого значення. Спробую переконати вас у цьому. Початок занять у школі, як правило, о 8 годині . Виходить, потрібно так розрахувати ранковий час, щоб вистачило його на все: прибрати постіль, зробити зарядку, одягтися, поснідати. І головне, вийти з дому заздалегідь, не поспішаючи.
Коли доведеться прокидатися маленькому школяру? Мабуть, не пізніше сьомої. А тепер пересуньте «відбій» так, щоб до «підйому» було не менше одинадцяти годин (саме стільки часу має спати семирічний малюк). І неодмінно простежте, щоб щовечора дитина засинала у визначений час.
Отже, перше — сон. Потрібно рано вставати, а отже, і лягати не пізно, інакше накопичується хронічне недосипання. Адже денний сон, такий звичний у дитячому садку, як правило, скасовується.
Навчання і рухи
Друге — рухи. Це найнеобхідніша умова успіху першокласників. Для того, щоб дитина добре навчалася, її руховий режим має складати 12—14 годин на тиждень.
А що ми бачимо на практиці? З дитячого садка малюк переходить у школу. При цьому розумове навантаження значно збільшується, а рухове, навпаки, скорочується на 50 %. Малорухливість — найобтяжливіша частина шкільних буднів.
Особливо важко дитині всидіти на одному місці. Сидіти доводиться в класі за партою, потім удома за столом. До того ж, є діти, які намагаються на всіх уроках «сидіти струнко», ретельно склавши руки перед грудьми і напружено випрямивши спину. Яку важку роботу вони виконують! Адже сидіння — активний процес і беруть участь у ньому 250 м'язів із 600, які є в організмі людини.
Ви, звичайно, помічали, що маленькі діти не можуть просто стояти. Вони скачуть на одній ніжці, кружляють, підстрибують. Напевно, кожному доводилося чути роздратоване: «Постій спокійно хоча б п'ять хвилин!» А малюкам важко усе, навіть стояти. Щоправда, при цьому легше функціонувати серцю і легеням. Скільки може вистояти першокласник? Саме п'ять, від сили сім хвилин, не більше. Далі настає перенапруження, а потім — зрив.
Навчання і прогулянка
Третє — повітря. Прогулянки на свіжому повітрі — найсильніші ліки від перевтоми.
Із першого шкільного дня час доводиться рахувати, його постійно не вистачає. Після уроків — усі це прекрасно знають — потрібно виконати домашнє завдання, а ще зробити роботу якісно. Посилена увага до навчальних успіхів свого чада — сьогодні фактор батьківського престижу. Ось і змушує мама переписувати вправу кілька разів, а м'язи слабкі. Тому почерк стає розмашистим, літери — кривими, письмо — неохайним.
Або читання. Щоб прочитати одну сторінку тексту, треба зробити 500 рухів очима. Малюк швидко стомлюється, не в змозі концентрувати увагу. Починаєш із ним говорити, а він не слухає. З'являється розгальмованість: крутиться, постійно щось хапає руками, кудись поривається, може і під стіл залізти або по канапі поскакати. «Який пустун. Припини забавлятися!» — гнівно викрикують дорослі, дивлячись на такого малюка. А він просто не витримує свою вікову норму інтелектуального навантаження.
Наближаються сутінки, а маленький трудівник завзято і безнадійно робить уроки.
Скільки ж на це в нього витрачається часу? Дві, три, іноді навіть чотири години! Так, як показують спостереження, зовсім не рідкість, коли першокласник сидить за уроками чотири години.
Де ж вихід? І перше, на що йдуть батьки — скасування прогулянки. Не встигаєш — не гуляєш. Картина дуже знайома.
Але ось уроки зроблені і наприкінці дня невгамовною увагою всієї сім'ї заволодіває телевізор. Між іншим, за це задоволення діти розплачуються своїм здоров'ям.
Чи замислювалися ви, чому передача «На добраніч, діти» триває 15 хвилин? Рівно стільки часу дозволяється дітям проводити біля телеекрану. Проте люблячі мама і тато, зневажаючи елементарні правила, не заперечують, коли хлопчики і дівчатка до глибокої ночі просиджують перед телевізором або комп'ютером, забуваючи про вечірній моціон.
Денна норма прогулянки першокласника — 3 години. А скільки гуляє ваша дитина? Напевно, менше. До чого це призводить? Перевтома накопичується, нестача свіжого повітря збільшується. У результаті батьківська недбалість обертається на шкоду школяру. Він виснажується в боротьбі з неправильним режимом і уроками, які не піддаються. Важко входить у світ обов'язків, яких не мав колись, причому обов'язків не завжди приємних. Нелегко сходиться з ровесниками в новому колективі і відчуває трепет перед учителем.
Пам’ятка для батьків першокласника
Підтримуйте в дитини її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем, досягнень, а можливо, й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.
· Обговоріть із дитиною ті правила й норми, з якими вона зустрінеться у школі. Огрунтуйте їх необхідність.
· Дитина має право на помилку. Кожна людина навчається, в неї може щось не виходити, – це правомірно.
· Складіть разом із дитиною режим дня, стежте за його виконанням.
· Не пропускайте труднощів, які виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх розв’язувати на першому році навчання.
· Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху. У кожній діяльності обов’язково знайдіть, за що його можна похвалити. Пам’ятайте, що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
· Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини, не соромтесь звернутись до шкільного психолога.
· У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась авторитетніша людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.
· Навчання – це нелегка й відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на розваги та ігри.
