Мета. Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька і матері. Формувати почуття обов’язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле. Допомогти батькам краще розуміти почуття та інтереси їх дітей. Викликати позитивні емоції, виховувати повагу до рідних, вчителів та школи. Продовжувати виявляти творчі здібності учнів та розвивати їх. Виховувати повагу до рідних через оповідання В.О.Сухомлинського.

Цільова аудиторія:  вчителі початкових класів, класні керівники, батьки учнів.

               Проведення свята було присвячено родині і 100-річчю з дня народження В.О.Сухомлинського.   

«Сімейне виховання – це одна з форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків з повсякденним впливом сімейного побуту.  Головна мета сімейного виховання – сформувати справжню людину, наділену найкращими людськими якостями: високоморальну, здорову тілом і душею, сильну розумом», - писав В.О.Сухомлинський. Тому і наше суспільство складається з маленьких цеглин – сімей. Міцні цеглинки – це міцний дім, крихкі цеглинки – це небезпечне для суспільства явище.  

Родинне свято довело, що сім’я це найбільша цінність для будь якої людини, тому що з неї починається життя. Вона є джерелом любові, доброти, солідарності та поваги. Від рівня культури та благополуччя сім’ї залежить культура та майбутнє нації.

   Батьки краще пізнають своїх дітей в нестандартних умовах. Батьки радіють, співпереживають, гордяться своїми дітьми. На святі головний герой – дитина, яка пізнає світ через творчість. Бо творчість – це активна і осмислена діяльність, в яку вона охоче і добровільно включається. Це сприяє розвитку розумових здібностей, ерудиції, тренує пам’ять, увагу.

Мої учні повинні рости добрими синами і дочками, берегти здоров’я батьків, шанувати мудрість бабусь і дідусів. Головне – навчити дітей берегти сімейні звичаї і традиції, адже пам’ять поколінь це жива історія народу.

До свята учні готувалися: малювали запрошення, разом з батьками шили костюми, друкували прислів’я, приказки, виготовляли подарунки, організовували фотовиставку.

 У своєму виховному заході використовувала мультимедійний контент: відеодані про батьків та учнів класу, нерухомі зображення сімейних реліквій та оберегів, аудіо потоки (музика, пісні), які були доступні в інтерактивному режимі.

Мультимедійний контент допоміг якісніше та швидше засвоїти інформацію і зручність у проведені свята.

Microsoft -  середовище дозволяє створювати різноманітні програмні продукти. Офісні програмні продукти допомагають у підготовці навчально-методичного матеріалу.

    Проблема сімейного виховання актуальна і в наш час. Тому  і стараюсь проводити свята для тат та дідусів, мам і бабусь, не забуваючи про братиків та сестричок, починаючи з вересня  і закінчуючи травнем. Як і В.О.Сухомлинський, вважаю, що Батьківщина починається із сім’ї.  Найважливіші риси якості особистості зароджуються в сімейному вихованні,  діти – продовження не тільки нашого роду, а й нашого соціального ладу, наших завоювань та благородних намірів.

Сценка «Внучка старої вишні» - це зв’язок поколінь. Завдяки оповіданням  В.Сухомлинського у дітей зароджується, і з неповторною силою виявляється пізнавальний інтерес.

Своїм заходом намагалася залучити батьків до співпраці: батьки – діти – учитель. Яка б не була відповідальна і складна  робота батьків на виробництві, але вдома батьків чекає ще відповідальніша , ще складніша робота – виховання людини (своєї дитини). Бо справжніх батьків не замінить ніхто!

Намагалася своїм заходом довести, щоб діти,  любили не тільки своїх батьків, але й поважали інших людей.

Яке свято – без подарунків? Тому однією з добрих традицій українського народу є гостинність. Покидаючи свято, на згадку діти дарували гілочку калини – символ України. Бо калина – це символ вогню, сонця, неперервності життя, роду українців, дівочої чистоти і краси, вічної любові, кохання, вірності, символ нескореності, оберіг, це міст-життя, що з’єднує два береги дітей та батьків. Тож  гілочка калини стане оберегом Вашої оселі, - промовляли діти, даруючи калину. 

     Людське безсмертя з роду і до роду,

     Увись росте коріння родоводу.

    І тільки той,  у кого серце чуле,

    Хто знає, береже минуле

    І вміє шанувать сучасне, -

    Лиш той майбутнє вивершить прекрасне! 

Садієр Наталія Василівна, вчитель початкових класів

Знам’янська загальноосвітня школа I- III ступенів № 4   Знам’янської міської ради   Кіровоградської області