Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений 50 сесією Генеральної Асамблеї ООН, а в Україні також і День ветерана.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
Найбільше багатство людей похилого віку - досвід, знання, вміння, мудрість. Зважимо й на те, що нинішні особи похилого віку є класичної культури, того „золотого віку”, в якому над усе були честь, вихованість, пристойність, точність поведінки, толерантність. Це ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, репресій і війн.
Нашими спільними зусиллями цілком можливо забезпечити, не тільки щоб ветерани, люди похилого віку жили довше, але й щоб їхнє життя було більш якісним та повноцінним, різноманітним і приносило глибоке задоволення.
Учні та вчителі Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 приєднуються до привітань на адресу тих людей, за плечима яких вірна служба у лавах захисників Вітчизни, багаторічна і старанна праця, заслуги і досвід, який необхідний всім нам.
До Дня людей похилого віку учнівські колективи з привітаннями відвідали ветеранів Великої Вітчизняної війни та ветеранів праці, якими опікуються. В ході акції «Три овочі» учні здійснили допомогу підшефним людям похилого віку у заготівлі картоплі, моркви, цибулі; запропонували та надали допомогу на присадибних ділянках.
Учні 7-А класу разом з класним керівником А.Лежненко відвідали ветерана освітянської праці Демарецьку Марію Миколаївну, привітали квітами зі святом та надали допомогу у вигляді овочів.
Класний керівник 7-Б класу О.Магда разом з учнями організували привітання та допомогу ветерану Великої Вітчизняної війни Фальку Петру Захаровичу, принесли йому овочі та подарували квіти. Петро Захарович одужав після тривалої хвороби та був дуже радий гостям.
Наші ветерани - це покоління тих, хто на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму – „коричневої чуми”, що хотіла винищити усі неарійські народи, у тому числі і український. Цього не маємо забувати і взяти за приклад у сьогоденній боротьбі проти ворога.
|