Вшановуючи пам'ять жертв Голокосту учні школи переглянули презентацію "Голокост -тотальне винищення" та відвідали годину спілкування "Не повинно повторитися".  
Слово «голокост» означ «спалений
повністю». Спершу слово голокост мало релігійний підтекст, згодом вживалося
впродовж сторіч на означення катастроф та великого лиха, переважно
пов'язаних з пожежами. Однак, однозначно – це події, пов’язані з
великими людськими втратами. В середині ХХ ст. слово «голокост» вживалося в
пресі щодо хвилі терору проти єврейського населення Європи, розпочатого
Адольфом Гітлером. У 50-х рр. ХХ ст. це слово стало загальновживаним по відношенню
до політики винищення нацистами під час Другої Світової Війни євреїв та інших
народів Європи.
Переслідування і масове знищення євреїв у
Німеччині під час Другої світової війни, систематичне переслідування і знищення
європейських євреїв нацистською Німеччиною та колабораціоністами
відбувалося з 1933 по 1945 рік. Під жертвами Голокосту часто розуміються й інші
етнічні та соціальні групи, яких нацисти переслідували і знищували за
приналежність до цих груп (цигани, геї, масони, безнадійно хворі). Тобто, у
більш широкому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення
людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної
орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Нацистський Голокост вирізняється своєю
жорстокістю, використовувалися хімічні та механічні засоби вбивства людей,
будувалися крематорії. Існують численні приклади використання полонених для медичних
експериментів, тортур. Характерною рисою Голокосту є намагання підтримувати «чистоту
раси», знищуючи представників усіх верств мирного населення, включаючи дітей.
За період з 1941 до 1945 року на українських
землях загинуло близько 3 000 000 мирних жителів, з яких близько 850 000 —
900 000 складали євреї, що проживали в
Україні.
У Бабиному ярі та
поблизу нього було встановлено 25 пам'ятників, зокрема:
- «Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам
Радянської армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному ярі», відкритий
2 липня 1976 року;
- пам'ятник розстріляним євреям у вигляді менори, встановлений 29 вересня
1991 року, у 50-ту річницю першого масового розстрілу євреїв;
- дерев'яний хрест у пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН, встановлений 21
лютого 1992 року, у 50-ту річницю розстрілу Олени Теліги та її соратників;
- хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 року архімандрита Олександра
(Вишнякова) та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам.
Встановлений у 2000 році;
- пам'ятник розстріляним у Бабиному ярі дітям. Відкритий 30 вересня 2001 року,
біля виходу зі станции метро «Дорогожичі»;
- камінь на місці, де передбачалося збудувати єврейський меморіальний центр.
Закладений 29 вересня 2001 року, у 60-ту річницю першого масового розстрілу
євреїв;
- пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та
Оранжерейної, з символічним зображенням концтабору та написами «Пам'ять заради
майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять»
зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost»
(«остарбайтери»). Встановлений у 2005 році;
- пам'ятник жертвам Куренівської трагедії 1961 року, встановлений у березні
2006 року, у 45-ту річницю катастрофи;
- три могильних насипи над урвищем з чорними металевими хрестами,
встановленими невідомим автором. На одному з хрестів напис: «И на этом месте
убивали людей в 1941. Господи упокой их души»;
- пам'ятник підпільниці, Герою України Тані Маркус, встановлений у 2010 році
на розі вулиць Дорогожицької та Олени Теліги.
На сучасному етапі розвитку світового суспільства
одним з пріоритетних завдань є потреба гуманістичного ровитку світового суспільства,
в тому числі усвідомлення усіх жахіть проявів
голокосту. | 
